22 квітня 1838 р. Карл Брюллов викупив за 2,5 тис. рублів асигнаціям Тараса Шевченка з кріпацтва.
На початку 30-х рр. XIX ст. у зв’язку із спалахнувши у Польщі національно-визвольним повстанням службове становище поміщика Шевченка П. Енгельгардта змінилося, і він переїхав до Петербурга. За ним разом з іншими кріпаками та слугами до російської столиці вирушив і Т.Шевченко. У Петербурзі любов молодого юнака до малювання стала ще більш палкою.
Згодом і сам пан вирішив, що було б непогано мати власного маляра, і віддав Шевченка до навчання у майстра Василя Ширяева. Вдень артіль Ширяева виконували різні живописно-декоративні замовлення, а вночі Шевченко часто ходив до Літнього саду малювати статуї. Одного разу улітку 1836 р. його побачив молодий український художник Іван Сошенко.
Він настільки був зачарований талантом кріпосного художника, що всіляко намагався допомагати йому. Так. саме він познайомив його з деякими студентами та викладачами Академії мистецтв, а також Карлом Брюлловим. Нові друзі почали міркувати, як визволити Шевченка з кріпацтва. І врешті-решт К. Брюллов вирішив намалювати портрет поета та вихователя спадкоємця російського престолу Василя Жуковського (на світлині), який потім розіграли в лотерею.
На виручені кошти Т. Шевченко і отримав заповітну відкускну.
На початку 30-х рр. XIX ст. у зв’язку із спалахнувши у Польщі національно-визвольним повстанням службове становище поміщика Шевченка П. Енгельгардта змінилося, і він переїхав до Петербурга. За ним разом з іншими кріпаками та слугами до російської столиці вирушив і Т.Шевченко. У Петербурзі любов молодого юнака до малювання стала ще більш палкою.
Згодом і сам пан вирішив, що було б непогано мати власного маляра, і віддав Шевченка до навчання у майстра Василя Ширяева. Вдень артіль Ширяева виконували різні живописно-декоративні замовлення, а вночі Шевченко часто ходив до Літнього саду малювати статуї. Одного разу улітку 1836 р. його побачив молодий український художник Іван Сошенко.
Він настільки був зачарований талантом кріпосного художника, що всіляко намагався допомагати йому. Так. саме він познайомив його з деякими студентами та викладачами Академії мистецтв, а також Карлом Брюлловим. Нові друзі почали міркувати, як визволити Шевченка з кріпацтва. І врешті-решт К. Брюллов вирішив намалювати портрет поета та вихователя спадкоємця російського престолу Василя Жуковського (на світлині), який потім розіграли в лотерею.
На виручені кошти Т. Шевченко і отримав заповітну відкускну.