День в історії

22 квітня 1838 р. Карл Брюллов викупив за 2,5 тис. рублів асигнаціям Тараса Шевченка з кріпацтва.

На початку 30-х рр. XIX ст. у зв’язку із спалахнувши у Польщі національно-визвольним повстанням службове становище поміщика Шевченка П. Енгельгардта змінилося, і він переїхав до Петербурга. За ним разом з іншими кріпаками та слугами до російської столиці вирушив і Т.Шевченко. У Петербурзі любов молодого юнака до малювання стала ще більш палкою.

Згодом і сам пан вирішив, що було б непогано мати власного маляра, і віддав Шевченка до навчання у майстра Василя Ширяева. Вдень артіль Ширяева виконували різні живописно-декоративні замовлення, а вночі Шевченко часто ходив до Літнього саду малювати статуї. Одного разу улітку 1836 р. його побачив молодий український художник Іван Сошенко.

Він настільки був зачарований талантом кріпосного художника, що всіляко намагався допомагати йому. Так. саме він познайомив його з деякими студентами та викладачами Академії мистецтв, а також Карлом Брюлловим. Нові друзі почали міркувати, як визволити Шевченка з кріпацтва. І врешті-решт К. Брюллов вирішив намалювати портрет поета та вихователя спадкоємця російського престолу Василя Жуковського (на світлині), який потім розіграли в лотерею.

На виручені кошти Т. Шевченко і отримав заповітну відкускну.

 

Варто знати!

Вітаю!!

День космонавтики.

12 квітня весь світ відзначає День авіації і космонавтики — пам'ятну дату, присвячену першому польоту людини в космос. Це особливий день — день тріумфу науки і всіх тих, хто сьогодні трудиться в космічній галузі. Як свято — День космонавтики —  він був встановлений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 9 квітня 1962 року, а міжнародний статус отримав у 1968 році на конференції Міжнародної авіаційної федерації. До речі, з 2011 року він має ще одну назву — Міжнародний день польоту людини в космос (International Day of Human Space Flight). Про що 7 квітня 2011 року на спеціальному пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН, була прийнята офіційна резолюція № A/RES/65/271, з нагоди 50-річчя першого кроку в справі освоєння космічного простору. Співавторами резолюції стали понад 60 держав. 12 квітня 1961 року громадянин Радянського Союзу старший лейтенант Ю. А. Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше в світі здійснив орбітальний обліт Землі , відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Політ, що тривав всього 108 хвилин, став потужним проривом в освоєнні космосу. Ім'я Юрія Гагаріна стало широко відомим в світі, а сам перший космонавт достроково отримав звання майора і звання Героя Радянського Союзу. Як відомо, перш ніж в космічний корабель сіла людина, в політ були відправлені чотириногі друзі людини. В серпні 1960 року радянський космічний корабель «Восток» з собаками Білкою і Стрілкою на борту здійснив добовий політ з поверненням на Землю.
Внесок України у підкорення космосу

Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів.

Щорічно, 11 квітня світ відзначає Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів. Саме в цей день в 1945 році в’язні Бухенвальда підняли повстання проти нацистів та вибороли свою свободу й отримали шанс на життя.
Широке поширення концентраційні табори отримали у фашистській Німеччині. У них містилися, як правило, антифашисти, передусім комуністи, соціал-демократи, профспілкові діячі, а також особи, які переслідувалися за расовими, релігійними, соціальними та іншими мотивами.
Перший концтабір у Німеччині був створений поблизу Дахау в березні 1933 року. До початку Другої світової війни в тюрмах і концтаборах Німеччини перебувало 300 тис. німецьких, австрійських і чеських антифашистів. У наступні роки гітлерівська Німеччина на території окупованих нею європейських країн створила гігантську мережу концентраційних таборів, перетворених на місця організованого систематичного вбивства мільйонів людей.
Централізована система фашистських концтаборів призначалася для фізичного знищення цілих народів, в першу чергу слов’янських; тотального винищення євреїв, циган; нещадної експлуатації в’язнів в якості робочої сили. Концентраційні табори оснащувалися душогубками, газовими камерами та іншими засобами масового винищення людей, крематоріями. Були створені табори смерті, де ліквідація в’язнів йшла безперервним і прискореним темпом, де ув’язнені жили не більше трьох – шести місяців: там розповсюджувався наказ про «умертвіння роботою».

Концтабір Бухенвальд був побудований поблизу міста Веймара і почав функціонувати 19 липня 1937 року. За 8 років близько 239 тис. осіб були в’язнями Бухенвальда. Спочатку це були німецькі політв’язні, пізніше, в роки Другої світової війни, представники багатьох інших національностей. Багато ув’язнених загинуло вже в період будівництва табору, яке велося без використання механізмів. Ув’язнених експлуатували також власники великих промислових фірм, чиї підприємства були розташовані в районі Бухенвальда (Сіменс, Юнкерс та ін.). Близько 10 тис. ув’язнених було страчено в Бухенвальді, в тому числі майже 8,5 тис. радянських військовополонених. Всього ж в Бухенвальді замучено 56 тис. ув’язнених 18 національностей. Особливо багато ув’язнених загинуло у філії Бухенвальда Дора, де в підземних приміщеннях виготовлялися ракетні установки «Фау». Табір був розташований поблизу міста Нордхаузен в Німеччині.
11 квітня 1945 року в’язні Бухенвальда, дізнавшись про підхід союзних військ, успішно здійснили збройне повстання, обеззброїли і захопили в полон більше 800 есесівців і солдатів охорони, взяли в свої руки керівництво табором. Тільки через дві доби американські війська, які знаходилися поблизу, дісталися табору. Здійснивши повстання, в’язні Бухенвальда врятувалися від знищення, так як гітлерівська влада напередодні віддали наказ про фізичне винищення усіх ув’язнених.
Крім Бухенвальда і Дора існували й інші концтабори: Освенцім, Майданек, Маутхаузен, Штутгоф, Заксенхаузен, Треблінка. З 18 млн громадян країн Європи, що пройшли через табори різного призначення, в тому числі і концентраційні табори, було знищено понад 11 млн чоловік. Система концтаборів у Німеччині була ліквідована разом з розгромом гітлеризму, засуджена вироком Міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі.
Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів у всьому світі відзначається пам’ятними заходами, зустрічами колишніх в’язнів фашизму, поминанням загиблих, поклонінням їх пам’яті, покладанням квітів до могил та місць поховання жертв фашизму.