вівторок, 23 грудня 2014 р.

Сьогодні,  23.12.2014, наш класний колектив 5-Б, відвідував Криворізький театр ім. Т.Г. Шевченко.  Колектив театру вітав нас з Новим Роком  виставою "Жила-була принцеса". Ми з учнями отримали велику кількість позитивних емоцій. Це було,дійсно, чарівно та казково.
 



 



понеділок, 22 грудня 2014 р.

Козацькі приказки. Пишаймося, бо ми того варті!!!

 


  



Життя собаче, зате слава козача.

Козак з біди не заплаче.

Береженого бог береже, а козака шабля стереже.

Ви — пани, а ми — запорожці.

Гетьман знає, що в нас нічого немає.

Гляди, козаче, щоб татари сидячого не взяли.

Де козак, там і слава.

Дівка не без щастя, козак не без долі.

Звання козацьке, а життя собацьке.

Козак із пригорщі нап'ється, а з долоні пообіда.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козак хороший, та нема грошей!

Козакові воєвода — велика невгода.

Козацькому роду нема переводу.

неділя, 21 грудня 2014 р.



                                                                Завдання для 10 класу.  Тема 
  "Правопорядок та правопорушення."

Визначте, які з наведених правопорушень є злочинами, а які - проступками? До якого виду проступків вони належать?
А. Віра отримала від двох знайомих велику суму грошей, щоб придбати для них ювелірні вироби, після чого зникла.
Б. Віктор Петрович, керуючи автомобілем, порушив правила дорожнього руху.
В. Олег без поважної причини не прийшов на роботу.
Г. Олександр у нетверезому стані тероризував сусідів, побив пенсіонера Дмитра Миколайовича, погрожував усім розправою.
Г. Толя проїхав в автобусі „зайцем”.
Д. Марині продали в магазині неякісний товар.
Е. Іван і Микола вкрали магнітофон.
Є. В ательє не пошили Ірині весільну сукню до дня урочистого укладання шлюбу.
Ж. Ольга не виконала роботу, яку їй доручив начальник відділу.
З. Іра перейшла вулицю на червоне світло світлофора.
Й. Сергій поцупив із кіоску декілька пачок цигарок.
К. Михайло, граючи у футбол, забив „гол” у сусідське вікно.

четвер, 18 грудня 2014 р.

Увага! 9-А, 9-Б, для вас презентація нашого останнього уроку "Об"єднання Італії."



середа, 17 грудня 2014 р.

11-А, увага!

Перелік питань для обговорення до узагальнюючого уроку уроку з теми: "Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960-1980-х років)"
1) Які реформи  М. Хрущова були скасовані брежнєвськми керівництвом і чому?
2) Назвіть причини, які перешкоджали економічним реформам другої половини 1960-х років
3) Як позначилася гонка озброєнь на економічному розвитку УРСР?
4) Чим можна пояснити різке погірешення економічної ситуації на початку 1980-х років?
5) Які фактори впрливали на демографічні  зміни в УРСР?
6) Чому радянське керівництво змушене було прийняти продовольчу програму?
7) Які соціальні гарантії були закріплені в Конституції 1978 р. в УРСР та як вони виконувались?
8) Чим можна пояснити активну русифікацію навчання? До яких наслідків це призвело?
9) Назвіть особливості українського дисидентського руху в 1970-1980-ті рр.
10)Скласти історичний портрет П. Шелеста та В. Щербицького
11) Охарактеризувати основні досягнення української культури.

вівторок, 16 грудня 2014 р.

Звіт про Тиждень права по КЗШ № 32 


 

10 грудня святкували Міжнародний день прав людини. Це свято було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН. Двома роками раніше ООН ухвалила Загальну декларацію прав людини, яка стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини.

Зокрема, засновники цього свята висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги. У цей день, зазвичай, згадують про механізми досягнення безпеки в суспільстві й зусиллях світового співтовариства щодо виховання підростаючих поколінь у дусі дотримання прав людини.




На класній годині, зі своїм 5-Б, ми проводили тренінг, присвячений правам людини  та дитини. Під час тренінгу учнями були намальовані власні листівки з даної тематики.
10.12.2014.



 



Подарунки Святого Миколая10:00 - 12:00 Голованов & Трыкова - SAY.TV



19 грудня, зовсім скоро,  ми будемо святкувати одне з чарівних свят - День Святого Миколая. Традиції цього свята дуже старовинні. Я ввважаю,  що навіть дорослі в цей день сподіваються на диво)


Свято Святого Миколая традиційно відзначається 19 грудня, хоча існує і ще інший день Святого Миколая - 22 травня, і навіть є ще одне свято Святого Миколая - 17 лютого, яке святкується на честь Святого Миколая - Студійського ігумена. Зимовий день Святого Миколая - одне з найбільш шанованих християнських свят на Русі, день смерті Миколи Чудотворця. У багатьох європейських країнах День Святого Ніколауса, в країнах СНД день Святого Миколая - одне з найрадісніших свят для дітей. Християни вірять, що і до цього дня він робить безліч чудес на допомогу тих людей, які йому моляться.

Історія. Святий Миколай народився в родині багатих і порядних людей, у яких не було дітей до самої глибокої старості. Микола з´явився на світ завдяки гарячим молитвам людей похилого віку до Господа, які просили дарувати їм сина. Таким чином, сам факт народження Святого Миколи Чудотворця - вже чудо, а його ім´я означає «переможець народний». Микола народився 19 грудня і з самого дитинства показав свою вірність Господу Богу. Помітивши оце велике завзяття Святого Миколая до подвижництва, батьки віддають його в пресвітери під покрів рідного дядька єпископа. Під час посвячення Святого Миколи Чудотворця на священика єпископ побачив долю свого племінника і передбачив йому велике майбутнє. Незабаром дядько поїхав до Палестини, а Миколу залишив у якості єпископа в Патарі.

Після повернення дядька з Палестини туди вирушив сам Микола. Однак, Святий Миколай не залишився у Віфлеємі, в Палестині, а повернувся на Батьківщину, де і став ченцем. Але Богові було угодно, щоб Святий Миколай монашествовав і він направив його не в Патар, де його всі знали і поважали, а в Лікію.

У Лікії Святий Миколай Чудотворець жебракував, катував себе випробуваннями - у нього навіть не було даху над головою. І, тим не менш, він не пропускав жодної церковної служби. Коли прийшов час вибирати в Лікії нового єпископа, найстаршому єпископу стало Божественне одкровення, згідно з яким єпископи повинні були обрати жебрака Святого Миколу Чудотворця - обранця Господнього. Але навіть після отримання такої високої посади Святий Миколай Чудотворець не став одягатися в пишний одяг - він продовжував вести надзвичайно скромний спосіб життя і їв тільки один раз на день - увечері. Святий Чудотворець Миколай вважається особливим покровителем моряків і водіїв, так як неодноразово рятував кораблі під час найжорстокіших штормів. Він зцілив рани і душу, сіяв зерна християнської віри скрізь, де тільки міг. Помер Святий Миколай Чудотворець 6 грудня 342 року і був похований в церкві міста Мири.

Традиції. Про подарунки Святого Миколая складено безліч легенд. Одна з них пояснює походження традиційної шкарпетки для подарунків. Святий Миколай вирішив допомогти трьом сестрам, яких через бідність ніхто не хотів брати в дружини. Вночі напередодні Різдва він кинув їм через камінну трубу три мішечки із золотими монетами. Сестри в той вечір розвісили сушитися біля каміна своїх випрані панчішки. У них то і догодили подарункові мішечки від Святого Миколая. Після допомоги трьом сестрам, Миколай продовжував здійснювати підтримку для бідних городян, залишаючись непоміченим і дивуючи все місто. Він непомітно приносив у їхні будинки іграшки і теплі речі для дітей, ліки для хворих.

Святий Миколай завжди приходить вночі. Діти країн Європи, які бажають отримати подарунки біля дверей або під вікном ставлять начищений черевик, а поруч з ним кладуть морквину або пучок сіна, щоб ослик Святого Миколая не пройшов мимо. Якщо в будинку є камін, то біля нього обов´язково вішається найбільший носок. За традицією у свято Святого Миколая діти отримують у подарунок солодощі, деякі дітлахи в передсвятковий вечір кладуть в черевик записочку, в якій пишуть, щоб їм хотілося отримати. На Україні, ж дітки шукають свої подарунки під подушкою.

У кого гаряче серце і бажання творити чудеса, є можливість допомогти діткам, які найбільше хочуть і чекають дива, - у кожного в місті є школи інтернати, багатодітні сім´ї або бідні люди, куди можна приїхати і подарувати кілька годин радості і тепла, солодощі, одяг. Подаруйте дітям свято.

понеділок, 1 грудня 2014 р.

15 маловідомих фактів про Другу світову війну

1. З кожних п'яти загиблих німецьких солдатів у Другій світовій війні, четверо загинуло на Східному фронті.
2. 80% радянських чоловіків, що народилися в 1923 році, не пережили Другу світову війну.

3. Між 1939 і 1945 роками, союзники скинули 3,4 млн. тонн бомб, що в середньому становило до 27 700 тонн на місяць.
4. Найдовша битва Другої світової війни — Битва за Атлантику, яка тривала з 1939 по 1945 рр.
5. Оригінальна абревіатура націонал-соціалістичної партії носила назву Nasos. Слово «нацист» походить від баварського слова і означає «просто мисляча». Вперше було використано в якості глузування журналістом Конрадом Гейденом (1901—1966).
6. З 40 000 осіб, які служили на підводних човнах під час Другої світової війни, повернулося тільки 10 000.
7. Близько 600 000 євреїв служили в збройних силах США під час Другої світової війни. Більш 35000 були вбиті, поранені, захоплені в полон або пропали без вісті. Близько 8000 загинули в бою. Тим не менше, тільки два єврейських солдата були нагороджені медаллю «За Відвагу» під час Другої світової війни.
8. Битва в Арденнах є найбільшою і найбільш згубним битвою американських військ. Тут загинуло більше 80 000 американських солдатів.
9. Під час Другої світової війни японці виготовили 9000 «повітряних збройних кораблів» з паперу й шовку. Прогумовані повітряні кулі повинні були доставити запальні і протипіхотні бомби в США.
10. Японські камікадзе («божественний вітер») були запропоновані 19 жовтня 1944 віце-адміралом Онисі, який намагався збалансувати технологічну перевагу американських військ. Хоча цифри оскаржуються, але близько 2800 льотчиків-камікадзе загинули. Вони потопили 34 американських кораблі, пошкодили 368, вбили 4900 матросів і поранили 4800 осіб.
11. Протягом 1940—1945, оборонний бюджет США збільшився з $ 1,9 млрд до $ 59,8 мільярда.
12. У 1941 році заробіток становив $ 21 на місяць. У 1942 році — $ 50.
13. За час Другої світової війни було випущено більше 650 000 джипів. Американські заводи також виробили 300000 військових літаків, 89000 танків, 3 000 000 кулеметів і 7 000 000 гвинтівок.
14. Більшість істориків згодні, що Друга світова війна почалася після вторгнення Німеччини до Польщі в 1939 році. Інші кажуть, що почалася, коли Японія вторглася в Маньчжурію 18 вересня 1931. А деякі вчені припускають, що Друга світова війна насправді є продовженням Першої світової війни.
15. Під час Другої світової війни гамбургери в США прозвали «Liberty Steaks», щоб уникнути німецько-звучної назви.
Джерело: Gazeta.ua

10-А, історичні задачі для вас!
 Тема: "Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції"
1) Чому Росія з початком Першої світової війни не створила у своїй російській армії український підрозділ, подібний до УСС?
2) Як ви ввжаєте, чому серед 250 тис. українців, мобілізованих до лав австро-угорської армії, за роки війни майже не було дезертирів?
3) Чому, на ваш погляд, І Універсалом не було проголошено незалежності України?
4) Чи можна ввжати помилкою відстоювання УЦР курсу на автономію?

четвер, 20 листопада 2014 р.

19.11.2014 у Криворізькій Центрально-Міській гімназії відбулося засідання міського дискусійного клубу "Діалог".
Тема засідання«Освіта – стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації, держави Національна доктрина розвитку освіти в ХХІ ст.» 
Команда яку я готувала була представлена учнями 11-А класу - Криворотько Микита, Алексеєнко Анна, Шрам Марія, Кравчук Оксана. Двоє  моїх учнів були нагороджені дипломами за активну участь у дискусії. 







вівторок, 11 листопада 2014 р.

Сертифікат Intel.
10.11.2014. отримала сертифікат за програмою "Навчання для майбутнього"

четвер, 30 жовтня 2014 р.

 29.10.2014 проходив районний етап конкурсу "Вчитель року 2015" в номінації  "Правознавство". Майстер-клас.







понеділок, 6 жовтня 2014 р.

Тиждень енергозбереження.
З 29.09.2014 по 3.11. 2014 у нас в школі проходив тиждень енергозбереження. Учасниками євроклубу "Молоді європейці" було проведено наступні акції. 
Розповсюджували листівки серед жителів мікрорайону








Розробили поради енергозбереження та ознайомили  всіх учнів школи з рекомендаціями.


Провели конкурс листівок з енергозбереження



понеділок, 29 вересня 2014 р.

Давня Україна і Перська імперія.
Нейомовірно, але факт!
Прадавня Україна, виявляється, була частиною потужної імперії, яка разом із її адміністративним устроєм, законодавством, релігією та етичними пошуками вважається родоначальницею цивілізації в сучасній західній ойкумені.
На рельєфах фасадів поховань царів Ахаменідів давні перси постійно вказували нашу Скіфію - Північне Причорномор'я  як свою 24-у сатрапію: Saka paradriya "Саки заморяни". В Україні є бюагато схожих прізвищ та географічних назв у доказових топонімічних оточеннях. В Керчі знайдено багато перських циліндричних печаток, а отже у скіфському Пантикапеї дійсно могла бути канцелярія сатрапа (намісника) перського царя.
З пізніших давньомакедонських та давньогрецьких джерел видно, що грецькі колоністи на наших берегах дійсно відвойовували свій вплив у перської армії та адміністративного апарату. Геродот та давні греки називали скіфами власне західних, чорноморських саків. Самі себе ці племена звали Σκóλοτοι "сколоти". А духовний вплив давньоперської релігії відслідковується науковцями в Білобожниці, Білій Церкві та Зарваниці аж до часів середньовіччя.

Поширивши свій вплив на давньоукраїнські терени, у Скіфії перський цар Дарій створив, як на свій час, ефективну політичну систему. На чолі кожної сатрапії (намісництва) він поставив сатрапа (губернатора) з числа персів царського походження, надавши йому майже необмежену владу над місцевим населенням. Водночас цар підпорядкував військові залоги міст окремим, незалежним від сатрапа воєначальникам, чим забезпечив "баланс влади".
По сатрапії постійно їздив інформатор ("очі й вуха царя"), який розповідав цареві про все, почуте в країні.
Важливим атрибутом осіб при владі були кам'яні циліндричні печатки для засвідчення глиняних документів, що знаходять під час археологічних розкопок на теренах Українського Причорномор'я. Так, лише в Ермітажі знаходяться 15 таких печаток з Керчі, Севастополя й Тамані.  Ці печатки є доказом юридичної присутності Ахаменідів у 24-й сатрапії.
Справді, Керч звалася тоді по-скіфськи Panti-kapa 'шлях риби', і місто було великим торговим центром, куди з'їжджались купці з усієї Давньої України. Пізніше місто було столицею Боспорського царства, і скіфську назву засвоїли греки: Παντικάπης, Παντικάπαιον.

Ті відомі 15 печаток належали кільком поколінням ахаменідських перських сановників: що керували цією територією з міста на березі моря з перським ім'ям Ахшайна ("Темне море").

На могилі Дарія І (похований 486 р. до н.е.) названо частини імперії Ахаменідів, у тому числі 24-та сатрапія "Сака, яка за морем". За О.Стрижаком, на користь того, що це Скіфія, свідчить також розміщення її назви у списку сатрапій між Yauna 'Греція' i Skudra 'Фракією'.
В розквіті своєї могутності цар Дарій міг сказати, що його володіння сягають чотирьох сторін світу: від найпівнічніших саків до найпівденніших ефіопів і від найсхіднішої Індії до найзахіднішої Лідії.

На фасаді поховання Дарія І  також зображені "носії трону".  Це два ряди по 14 фігур і двоє "охоронців" – перед троном і після нього. У верхньому ряду носіїв (1-14) зображені: перс, мідієць, еламець, парфянин, арієць, бактрієць, соґдієць; хорезмієць, дранґіанець, арахозієць, саґартієць, ґандарієць, індієць, сак хомороб. 
У нижньому ряду (15-28): сак гострошапка, вавилонець, ассирієць, араб, єгиптянин, вірмен, кападокієць; лідієць, йонієць (грек), "сак, який за морем", фракієць, "йонієць капелюшний", лівієць, ефіоп. Фігури позаду і попереду трону: макієць, карієць. Після 2500 років лише п'ять назв народів ще вживані. Решта стали історизмами.

Зіставлення рельєфів шістьох царських поховань Ахаменідів підтвердило, що кожна з фігур носіїв трону має щоразу те саме місце. Кожній властиві узагальнені портретні риси, типовий для певного народу одяг та зброя. Зокрема, для всіх трьох фігур саків властиві короткі мечі-акинаки, гостроверхі башлики й однотипні довгополі куртки для їзди верхи (з заокругленими полами). Такі сак хомороб (№14), сак гострошапка (№ 15) і скіф ("сак, який за морем", № 24).

Фігура скіфа ("сака, який за морем"), крім згаданого поховання Дарія І (-486), незмінно зображена на своєму 24-му місці у рельєфах царів Ксеркса І (-465), Артаксеркса І (-424), Дарія ІІ (-404), Артаксеркса ІІ (-358) 10, Артаксеркса ІІІ (-338).Ці фігури справді є доказами безперервного перебування скіфів та теренів сучасного Півдня України у складі Персії в 486–338 рр. до н.е.

Крім  того відомо про мідійські (тобто перські) війни, частиною яких і є похід Дарія на Північне Причорномор'я. Завдяки Геродоту ми знаємо, що Дарій не прийшов на нові для себе терени: "було скіфам не виганяти кіммерійців за Ахшайну, було не воювати там з мідянами".Інше давній історик Ктесій Кнідський з його «Ассирійської та перської історії» пише: "Дарій наказав кападокійському сатрапові Аріарамну перейти до Європи проти скіфів і взяти в полон чоловіків і жінок. Аріарамн, переправившись на 30 п'ятдесяти судах, узяв скіфів у полон, причому захопив і брата скіфського царя Марсагета".

Привертає увагу також описане Геродотом "дерев'яне місто Гелон", яке перси спалили. Харківський археолог Б. Шрамко ототожнював Гелон з Більським городищем і вивчав його багато років. Це одне з найбільших у Европі городищ ранньої залізної доби поблизу с. Більськ на Полтавщині над Ворсклою. Загальна довжина його валів перевищує 30 км, площа сягає 44 кв. км, і воно на чверть заходить до сучасної Сумської області.

"Европейський похід" Дарія був важливою подією його царювання. Почавши від скіфів, Дарій завоював Скіфію, Фракію і багато північноегейських міст, а Македонія підкорилася добровільно. Азійські й острівні греки перейшли під перського царя до 510 р. до н.е. У них володарювали тирани, підзвітні Дарію".
Топонімічні контексти також свідчать про причетність до 24-ї перської сатрапії наддніпрянців та населення сучасних районів Півдня, Сходу та Центру України. Ще І. Срезневський пояснював причину масового збереження місцевих літописних назв: "вони могли утриматися 
лише постійним знанням позначених ними місцевостей, відомих постійно близьким до них мешканцям". 

Південні Українські землі перебували у складі Перської імперії аж до схилку династії Ахаменідів та розквіту Македонської держави. Роки смерті царів Артаксеркса ІІ і ІІІ (358 і 338 р. до н.е.) прикали на час активізації політики розвирення теренів Македонії на схід та  військових дій Пилипа ІІ щодо Скіфії (угода 358 р., переможний похід 339 р. до н.е.). Саме в цей час українські терени переходять з під протекторату Персії до тісних контактів з Давньою Македонією, а пізніше з Давньої Грецією. 

Вважається, що давні саки (скіфи), що меншакали на Північному Причорномор'ї мали статус автономії і лише надавали військо для потреб імперії. А пізніше вони вступили в союз та торгові відносини з греками. Промовистий факт: похід­ на­ скіфів ­Зопіріона, Олександрового намісника Понту (331 р. до н.е.) відбувся в один рік з битвою під Ґавґамелами, де Олександр переміг останнього з Ахаменідів Дарія ІІІ. 
Це додаткові ознаки перебування Скіфії в політичному просторі Персії Ахаменідів. 

Плани загарбання 24-ї сатрапії Персії логічно б випливали з військової кампанії Олександра проти персів. Що більше, похід Зопіріона інакше й непояснимий: він не міг бути свавільним вчинком, не погодженим з Олександром, адже – проведений під час великої перської війни – він відвертав збіднілі людські й військові ресурси Македонії від виконання основної стратегічної задачі. Навпаки, він пояснимий як спроба відкрити "другий фронт". Поразка Зопіріона від скіфів і загибель його 30-тисячного війська розпочинають новий період суверенності Скіфії.

Крім того, виявлені не тільки мовні, топонімічні й культурні факти належності Давньої України до складу Перської імперії, але й підтверджуються даними генетики 7% населення сучасної України належить до месопо­тамської­ групи­ J, що підтверджує перську присутність в предках українців.  Те саме підтверджує й поширення у Наддніпрянщині зоро­астризму. Так течія пізнього зороастризму (IV–VII ст.) була присутня на наших теренах й залишила свій історичний слід. Паралелі Авести зі Святим письмом християн – окрема тема для вивчення, як і пережитки вогнянських зороастрійських традицій (свічки, митра, писанки, крашанки та ін.). 

Отже, ранньосередньовічне життя у Наддніпрянщині чимраз переконливіше постає, як співіснуванні етнічних частин того дивовижного "конґломерату різних племен за участю слов'ян", вивченню якого присвятив життя видатний вчений О. Пріцак.  Цей конґломерат пізніше опинився у полі тяжіння між двох інших велетнів – Риму й Сасанідської Персії – і після 376 р. складався з гунів, ґотів, ґепідів, сарматів, аланів, греків, романізованих даків, аварів і прадавніх українців. 

Вся історія – мука людей заради прогресу людства. Не становить винятку й історія Персії. Тим більше, що перси створили найбільшу з античних імперій, більшу навіть від Риму. Але порівняно зі своїми сусідами України – перси менше були варварами, були більш освічені, розвивали мистецтво, культуру, літературу.   Крім того, їхня імперія відрізнялася від інших пошуком моральної опори державотворення й суспільного життя в офіційній гуманній релігії, реформованій з традиційних вірувань пророком Заратустрою (бл. 660–583 до н.е.). Зороастризм скасував криваві жертви і проголосив свідомий вибір між добром і злом, чим спонукав кожну людину активно формувати власну долю. Ці його ідеї з очевидністю і до сьогодні актуальні.
У своєму духовному заповіті 486 р. до н.е. цар Дарій писав: «З ласки Ахурамазди (Світлого Бога) я за вдачею друг праву, я недруг неправедного. Не бажаю я, щоб слабкому чинив зло сильний. Не бажаю, щоб і сильному чинив зло слабкий. Те, що праведне – ось моє бажання. Я не друг прихильнику неправди. Я не запальний. Те, що роблю я у гніві, тримаю я міцно під контролем силою свого мислення. Я надійно контролюю свої поривання. Того, хто співпрацює, того я поціновую відповідно до його співпраці. Того, хто робить зло, того я караю відповідно до вчиненого зла. Я не бажаю, щоб людина чинила зло. Але я не бажаю, щоб, вчинивши зло, вона уникла кари. Те, що людина каже проти людини, мене не переконує, якщо не відповідає настановам добра».
Очевидно, що описане питання входження Прадавньої України до Персії Ахаменідів потребує подального вивчення, але безперечним є те, що ця тема повинна бути повернута з забуття увійти гідною сторінкою в підручники історії України.