6 вересня 1924 року народився український історик і археолог Михайло Юліанович Брайчевський (1924 - 2001)

Через свою безкомпромісну позицію був об’єктом постійних цькувань з боку радянських "режимних" істориків та спецслужб. На хвилі репресій 1972 року його звільнили за «серйозні теоретичні помилки та методологічні хиби» з Інституту археології АН УРСР. Тільки з наближенням української незалежності Брайчевський отримав заслужене визнання, офіційно діставши ступінь доктора наук аж у 1989 році.
Кожна з його надрукованих праць ставала помітною віхою в історичній науці, а окремі з них, без перебільшення — класичними. Найважливіші з них такі: «Коли і як виник Київ» (1963), «Біля джерел слов’янської державності» (1964), «Походження Русі» (1968), «Утвердження християнства на Русі» (1988), «Конспект історії України» (1998), «Походження слов’янської писемності» (1998)