Факультатив 11А

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО-УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. 

1) Перегляньте відео

2) ознайомитись з датами та основними поняттями

-        1868 р. - створення у Львові товариства «Просвіта»;

-    1873 р. - створення у Львові Літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Т. Шевченка);

-        1890 р. - створення Русько-української радикальної партії;

-       1899 р. - створення Української Національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії.

-        «Трудова міграція» - явище економічного життя, яке характеризується виїздом працездатного населення з районів аграрного перенаселення або хронічної депресії для заробітку в інші території, країни.

-        «Партія» - добровільне об’єднання політично активних громадян прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, які мають головною метою участь у виробленні державної політики, формуванні органів влади і місцевого самоврядування та представництво в їх складі.

-        «Українофіли» - представники суспільно-політичного руху українофільства (60-80-ті рр. ХІХ ст.), прихильники української ідеї. Головне гасло Україна «була, є і буде». Себе українофіли називали «народолюбцями».

-        «Москвофіли» - діячи культурницького, а згодом і політичного руху, що діяв на західноукраїнських землях у другій половині XIX – першій половині XX ст. Мета руху – приєднання західноукраїнських земель до Росії. Відіграли позитивну роль у відстоюванні інтересів українського населення у складі Австрійської(Австро-Угорської) імперії.

-        «Народовці» - діячі культурницького, а згодом і політичного руху, що виник на початку 1860-х років серед української інтелігенції Галичини на противагу москвофільству. На кінець XIX ст. рух народовців став домінуючим у Галичині.

-        «Радикали» - суспільно-політична течія в Східній Галичині, що виникла наприкінці XIX cт. ідейними натхненниками якої стали І. Франко та М. Павлик.

-        «Нова ера» - компромісна угода 1890 року між урядом Австро-Угорщини, поляками і українськими громадівцями. У відповідь на лояльність українців до австрійської влади остання мала з однаковою прихильністю ставитися як до поляків, так і до українців. Передбачалося надання українцям певної кількості місць в Рейхсраті і Галицькому сеймі, розширення прав української мови в адміністрації та судах, відкриття трьох українських гімназій, збільшення кількості українських кафедр у Львівському університеті. Активні поборники з української сторони – В. Антонович, О. Барвінський, О. Кониський. «Нова ера» не подолала україно-польських суперечностей і у 1894р. сторони відмовилися від новоерівської політики. Лише частина передбачених в угоді заходів була виконана.
   3) пройти тест самоконтролю

тест самоконтролю