пʼятниця, 14 жовтня 2016 р.

ДЕНЬ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ
Сьогодні наш народ третій рік відзначає День захисника України - свято,що є присвяченим нашим героям! Героям, які стоять на передовій, не жаліють власного життя і здоровья заради Батьківщини і мирних мешканців. Не випадково це свято припадає на церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці (Покрова). Українські козаки вважали це своїм найбільшим святом. Вони у цей день обирали нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю козаки вважали своєю заступницею і покровителькою. Нехай і наші сьогоднішні захисники будуть захищені від ворожих ракет та куль! Слава нашим захисникам!
Слава Україні!

четвер, 13 жовтня 2016 р.

Для допитливих. Вікторина до Дня козацтва "Хто це був"!

Запитання №1
За походженням він з дрібної української шляхти. На початку війни очолив повстанські загони на Брацлавщині. Був обраний кальницьким полковником. Брав участь у всіх великих битвах, які вів Б.Хмельницький. Особливу хоробрість проявив під Берестечком. Тут через зраду кримського хана селянсько-козацьке військо потрапило в оточення, а Б.Хмельницький — у полон. Обраний в цей важкий час наказним гетьманом, він зміг вивести частину козацького війська із оточення. Керував обороною Умані. Хто це був?
Запитання №2
Змолоду козак Запорозької Січі, учасник походів на Крим і Туреччину, став одним із найближчих соратників Б.Хмельницького. Брав участь у битвах під Жовтими Водами та Корсунем. Був призначений черкаським полковником. Під його керівництвом були звільнені від шляхти Бердичів, Полонне, Бар та ін. міста. Поранений в бою під Старокостянтиновим, він залишився у строю, брав участь у облозі Львова. Його козаки зайняли львівський Високий Замок. Помер у період епідемії чуми, яка виникла у козацькому війську під час облоги За-мостя. Хто це був?
Запитання №3

Син чигиринського сотника, він отримав освіту в єзуїтському колегіумі у Львові. В молоді роки служив у сотні свого батька. У битві під Цецорою його батько загинув, а сам він два роки провів у полоні у турків. Повернувшись, обійняв посаду військового писаря, а потім — чигиринського сотника. Брав участь у війні Франції проти Іспанії разом із загоном запорозьких козаків. Потім повернувся на Батьківщину і прийняв участь у підготовці повстання проти польського панування на Україні. Був обраний гетьманом запорозьких козаків. Хто це був?

субота, 1 жовтня 2016 р.

 ВІТАЮ З ДНЕМ ВЧИТЕЛЯ

Вітаю усіх працівників нашої освіти с професійним святом! Нехай вони відчують любов учнів та студентів, піклування громади та турботу держави! Наша школа має готувати нове покоління громадян, справжніх "нових українців", за якими майбутнє!

вівторок, 6 вересня 2016 р.

6 вересня 1924 року народився український історик і археолог Михайло Юліанович Брайчевський (1924 - 2001)

Через свою безкомпромісну позицію був об’єктом постійних цькувань з боку радянських "режимних" істориків та спецслужб. На хвилі репресій 1972 року його звільнили за «серйозні теоретичні помилки та методологічні хиби» з Інституту археології АН УРСР. Тільки з наближенням української незалежності Брайчевський отримав заслужене визнання, офіційно діставши ступінь доктора наук аж у 1989 році.
Кожна з його надрукованих праць ставала помітною віхою в історичній науці, а окремі з них, без перебільшення — класичними. Найважливіші з них такі: «Коли і як виник Київ» (1963), «Біля джерел слов’янської державності» (1964), «Походження Русі» (1968), «Утвердження християнства на Русі» (1988), «Конспект історії України» (1998), «Походження слов’янської писемності» (1998)

неділя, 4 вересня 2016 р.

 Сьогодні в Україні вшановують пам`ять Василя Стуса (1938-1985) - українського поета, перекладача, літературознавця, правозахисника.

Стус був одним із найактивніших представників українського культурного руху "шістдесятників". За свої переконання щодо необхідності збереження й розвитку української культури він зазнав переслідування з боку радянської влади.
Загинув у ніч з 3 на 4 вересня, у карцері. Офіційна версія смерті поета - зупинка серця. Товариш Стуса, також колишній політв'язень, Василь Овсієнко поруч із цією версією висував припущення про загибель від удару карцерними нарами, імовірно, зумисне підлаштовану наглядачами.
Василь Стус був похований спочатку на табірному кладовищі і лише у 1989 році разом із побратимами - Юрієм Литвином і Олексою Тихим – перепохований на Байковому кладовищі Києва.